Метод випадковостей - це метод, заснований на творчій пізнавальній активності винахідника в процесі розв’язання проблем. Автором метода випадковостей вважають Генріха Буша - американського винахідника і розробника методів технічної творчості.
Метою методу є вдосконалювання об’єкта за рахунок одержання великої кількості оригінальних модифікацій об’єкта з несподіваними властивостями.
Суть методу полягає в перенесенні ознак випадково обраних об’єктів на об’єкт, що вдосконалюється, який лежить ніби у фокусі перенесення й тому називається фокальним. Утворені незвичайні сполучення розвиваються шляхом вільних асоціацій.
Алгоритм дій при виконанні методу випадковостей:
-
Виділити об’єкт, що підлягає вдосконаленню. Випадковим об’єктом може бути як окремий предмет, річ, товар або послуга. При обранні фокального об’єкта визначте мету його вдосконалення — це буде критерій, за яким потім відбиратимуться ідеї.
-
Вибрати три-чотири випадкові об’єкти (відкривши будь-яку книгу або газету).
-
Виписати для кожного з них кілька характерних ознак (властивостей). Краще використовувати випадкові слова з різних галузей: техніка, поезія, фантастика, явища природи, живі об’єкти та ін. При виборі властивостей слід уникати банальних означень. Вони властиві майже будь-якому об’єкту, тому високою є ймовірність того, що при асоціюванні з випадковим об’єктом вони не дадуть цікавого сполучення. Можна вибирати властивості, ознаки, які об’єкт виявляє іноді. Наприклад: лампочка — згасла, автомобіль — що буксує.
-
В результаті одержати нові сполучення. Нові сполучення розвити шляхом вільних асоціацій. При генерації нових ідей на основі отриманих словосполучень важливо розвивати ланцюжки асоціацій, давати кілька варіантів відповідей на запитання: «Що це може бути?», «Де це можна використати?», «Кому це потрібно?».
-
Зафіксувати всі цікаві ідеї.
- Відібрати найкращі ідеї і змодифікувати їх.