Мета: Сформувати поняття про призначення шнурів, ізольованих проводів їх будову, види і призначення електромонтажних інструментів, розвивати дослідницькі навички під час визначення провідників і непровідників електричного струму; виховувати свідоме ставлення до виконання правил електробезпеки.
Тип заняття: ФЗВН
Обладнання, матеріали, інструменти: роздатковий матеріал до лабораторної роботи, зразки кабельної продукції, електромонтажного інструмента.
Хід заняття:
І.Організація класу.
ІІ. Вступний етап:
- Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань, та знань, які лежать в основі вміння.
1 У яких приладах у тебе вдома використовується електрична енергія?
- Чому треба економно витрачати електричну енергію?
- У чому полягає схожість і відмінність між принциповою і монтажною схемами?
2. Мотивація навчальної діяльності учнів.
З минулого уроку ви дізналися про те, що електроенергію необхідно певним чином передавати від джерела до споживачів. За допомогою чого це здійснюється, якими інструментами виконуються електромонтажні роботи, як безпечно ними користуватися – саме про це ми дізнаємося сьогодні
3. Повідомлення теми, мети та завдань заняття.
ІІІ. Основна частина:
- Вивчення нового матеріалу.
1.1 Провід.
Для того, щоб працював споживач електричної енергії, його необхідно з’єднати із джерелом електричного струму. Виявилось, що не всі матеріали можна використати для цього. Наприклад: мідь, алюміній, срібло, всі інші метали добре проводять електричний струм, тому їх називають провідниками. Такі матеріали як гума, різні пластмаси, бавовна, шовк надто мало або зовсім не проводять електричного струму, їх назвали непровідниками або, по-іншому – ізоляторами. Застосовують ізолятори тоді, коли необхідно затримати або перешкодити руху заряджених частинок. З них виготовляють захисні оболонки проводів.
Провід – виріб у вигляді тонкої металевої нитки(жили) або кілька таких жилок, скручених між собою. Промисловість випускає одножильні і багатожильні, ізольовані і неізольовані проводи.
В залежності від призначення, проводи поділяються на групи: установочні, обмотувальні, монтажні або шнури.
Монтажний провід призначений для монтажу електро- радіоапаратури. Він виготовляється з однією або багатьма струмопровідними мідними жилами в поліхлорвінілові або поліетиленовій ізоляції. Провід стійкий до нагрівання при температурах від –50 до +105° С при напрузі 220 – 1000 В.
Обмотувальний провід здебільшого одножильний, призначений для виготовлення обмоток трансформаторів, електричних машин тощо. Випускається переважно з мідними жилами в емалевій, паперовій, бавовняній, плівковій ізоляції.
Установочний провід використовується для монтажу електрообладнання схованою або відкритою проводкою у житлових, виробничих і допоміжних приміщеннях, ізольований. Виготовляється з міді або алюмінію в гумовій, полівінілхлоридній ізоляції. Кількість жил – від 1 до 15.
Провід неізольований призначено переважно для повітряних ліній електропередач. Виготовляється із сталі, алюмінію або сталеалюмінію (стальне осердя – однопровідне або багатопровідне, обвите алюмінієвим проводом).
1.2 Шнури.
Шнури електричні гнучкі, ізольовані для приєднання побутових електроприладів і радіоапаратури до електромережі напругою до 220 В. Шнури мають по 2 або 3 жили з кількох мідних дротин у пластмасовій або гумовій ізоляції. Поширені також одножильні шнури з одним проводом у бавовняній або поліхлорвініловій ізоляції.
Кабель електричний – один або кілька ізольованих проводів, укладених у захисній оболонці. Кабелі застосовують для підведення електроенергії до різних електричних машин, переносних металообробних пристроїв, екскаваторів, електрообладнання суден, літальних апаратів тощо. У кабелях переважно три жили, в кабелях зв’язку – десятки і сотні жил.
Для розпізнавання проводів та шнурів застосовують маркування, тобто скорочений запис назви проводу з допомогою літер та цифр.
Літери означають: А – струмопровідна жила алюмінієва (якщо цієї літери немає, жила мідна); П – провід; ПП – провід плоский; Ш (на початку марки) – шнур; Б – побутовий; В – ізоляція поліхлорвінілова; Н – ізоляція наіритова; Р – ізоляція гумова; Ш (усередині марки) – обмотка шовкова; М – провід монтажний; Г – гнучкий (тобто струмопровідна жила складається з кількох тоненьких дротиків). Цифра після марки проводу означає кількість струмо-провідних жил у проводі. Приклад: МГШВ2 – провід Монтажний, мідний, Гнучний, Шовкова обмотка, поліхлорВінілова ізоляція, 2 жили.
Проводи можуть мати різну площу поперечного перерізу. Вона залежить від величини споживаної приладом електричної енергії. Чим більша енергія споживається приладами, тим більшою повинна бути площа поперечного перерізу, струмопровідної частини проводу.
1.3 Електромонтажні інструменти та прийоми роботи з ними
Електромонтажні роботи - це операції, які потрібно виконати під час монтажу електричного кола. До них належать: приєднання проводів до джерел електроенергії, вимикачів, споживачів або з'єднання проводів між собою.
Електромонтажні роботи виконують на монтажних столах з горизонтальною поверхнею електромонтажними інструментами. Для зручності роботи різні матеріали (проводи, шнури, ізоляційну стрічку), а також лампові патрони, вимикачі, гвинти, гайки, шайби розміщують ліворуч від себе. Перед собою кладуть схему електричного кола та монтажну панель, а праворуч - електромонтажні інструменти (кусачки, плоскогубці, круглогубці, пасатижі, викрутки). Усі роботи виконують на підкладній дошці.
Перш ніж приступити до монтажу електричного кола, необхідно підготувати (окінцювати)проводи.Спочатку відрізують куски проводу потрібної довжини. Потім з кінців проводу за допомогою щипців знімають ізоляцію (близько 20 мм). Іноді для зняття ізоляції користуються монтажним ножем. У цьому разі роботу виконують на підкладній дошці і ножем ріжуть від себе. Знімаючи ізоляцію, слід бути дуже уважним, щоб не пошкодити струмопровідну жилу. Після зняття ізоляції струмопровідні жили зачищають. Кінець зачищеної жили готують для приєднання її до затискачів електричної арматури та приладів у вигляді тичка, петлі або приєднують до неї спеціальні наконечники. За необхідності кінець ізоляції проводу (шнура) закріплюють ізоляційною стрічкою.
Проводи до затискачів приєднують за допомогою гвинтів або гайки-баранця.
- Первинне закріплення ( осмислення та встановлення об’єктивних зв’язків і залежностей в новому матеріалі):
1. Чим відрізняється провідник від ізолятора?
2. Де застосовують ізольовані й неізольовані проводи?
3. По якій частині ізольованого проводу протікає електричний струм?
4. Які операції називають електромонтажними?
5. Навіщо зачищують до блиску струмопровідну жилу?
3Вступний інструктаж до практичної роботи учнів:
- пояснення і показ трудових прийомів та операцій, якими мають володіти учні, з обґрунтуванням кожної дії;
- ознайомлення з інструкційними картами;
- акцентування уваги на правила ТБ;
- закріплення та перевірка засвоєння учнями навчального матеріалу (відтворити показані прийоми, провести певні розрахунки, повторити технічні вимоги до якості роботи);
4. Поточний інструктаж:
4.1 Цільові обходи робочих місць учнів:
- перевірка організації робочого місця;
- перевірка правильності виконання трудових прийомів;
- перевірка правильності виконання трудових операції;
- перевірка вміння користуватися технічною документацією, інструментами;
- перевірка дотримування правил ТБ.
4.2 Індивідуальний інструктаж учнів.
4.3 Додатковий інструктаж при умові однакових помилок значною частиною учнів.
5. Практична робота. Окінцювання проводів
ІV. Заключний інструктаж:
- аналіз виконуваних робіт;
- аналіз помилок, які найчастіше траплялися;
- аналіз порушень трудової дисципліни;
- аналіз виконання правил ТБ;
- мотивація оцінок;
- демонстрація найкращих робіт.
V. Повідомлення теми та мети наступного заняття.
VІ. Домашнє завдання: 23,24,25
VІІ. Прибирання робочих місць, прибирання майстерні.
| 