Тема уроку: Процес розмічання деталей на заготовці.
Мета уроку:
- розвиток світогляду, пам'яті, уваги, просторової уяви;
- виховання громадянської свідомості та інтересу до праці.
Опорні поняття: кресленик, державний стандарт, формат, типи ліній, розміри, масштаб, ескіз, заготовка, розмічання, вимірювальні інструменти, розмічальні інструменти, базова крайка, шаблон, припуск..
Об’єкт навчальної діяльності: рамка для розкладу уроків.
Обладнання та матеріали: заготовки з фанери або ДВП, креслярське приладдя, мультимедіа проектор, електронна презентація, технологічна карта.
Тип уроку: Комбінований.
План уроку.
I. Організаційна частина (1-2 хв.)
Рапорт чергового учня.
II. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (5-7 хв.) (фронтальна бесіда):
- Завдяки яким властивостям фанера та ДВП мають переваги над пиломатеріалами?
- Як відрізняються між собою різні види фанери?
- Які технологічні властивості фанери ви знаєте?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності: сьогодні на уроці ми вивчимо правила та порядок розмічання заготовки для виготовлення виробу; навчимося користуватись вимірювальним та розмічальним інструментом. Ці знання і уміння стануть нам у нагоді не тільки у подальшому навчанні, а й при виготовленні будь-якого виробу з деревини.
ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку:
- ознайомитись з елементами графічних знань;
- вивчити інструменти для розмічання деревних матеріалів (фанери та ДВП) та способи їх використання;
- навчитись розмічати заготовку з урахуванням припусків.
V. Вивчення нового матеріалу за планом (в ході виконання практичного завдання , 30 хв.):
- Кресленик, лінії креслення.
- Масштаб, визначення і запис масштабу.
- Ескіз, послідовність його виконання.
- Інструменти для розмічання.
- Розмічання деталей прямокутної форми, розмічання дуг і кіл.
- Шаблони, їх виготовлення і використання.
- Розмічання деталей з фанери з використанням шаблона.
Кресленик, лінії креслення.
Кресленик – це зображення деталі, виконане за допомогою креслярських інструментів із зазначенням його розмірів, назви, масштабу і матеріалу.
Кресленики мають бути однаково зрозумілими для тих, хто їх виконує, і для тих, хто буде користуватися ними, навіть людям, які спілкуються різними мовами, тому що кресленик – це універсальна мова техніки.
Розроблено єдині правила виконання креслеників та вимоги до їх оформлення. Вони містяться в документах, які називають державними стандартами.
Що кресленики були зручними для зберігання і користування ними, їх виконують на аркушах паперу певного розміру. Розміри аркуша креслярського паперу називають форматом. Формат аркуша визначається розмірами його сторін. У школі користуються аркушами з розмірами сторін 297х210 мм. Цей формат позначають А4, він є найменшим з форматів, визначених державним стандартом для виконання креслеників.
Масштаб, визначення і запис масштабу.
Масштаб визначають відношенням розміру зображення предмета до його натурального розміру.
На креслениках зображення предметів збільшують чи зменшують не в довільну кількість разів. Державні стандарти визначають такі зменшення масштабів:
- масштаби зменшення – 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; та ін.;
- масштаби натурального розміру – 1:1;
- масштаби збільшення – 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; та ін.;
За будь-якого масштабу зображення розміри на кресленику наносять дійсні. На полі кресленика масштаби записують так: М 2:1; М1:5; М 1:10 і т.д.
Ескіз, послідовність його виконання.
Ескізом називають зображення виробу, виконане за правилами креслення без застосування креслярських інструментів, без масштабу, лише додержуючись на око пропорції між частинами зображуваної деталі.
Пропоную вам виконати рамки для розкладу (демонстрація рамки).
Щоб правильно виконати ескіз деталі, рекомендуємо дотримуватися такої послідовності:
1. Ознайомитися з деталлю, вивчивши її будову.
2. Визначити положення зображення на полі ескізу.
3. Послідовно розмітити й обвести контур зображення предмета. Побудову зображень на ескізах здійснюють так само, як і на креслениках.
Під керівництвом і за допомогою вчителя діти виконують у зошитах ескіз рамки для розкладу.
Інструменти для розмічання.
Перед виготовленням деталі потрібної форми виконують її розмітку на матеріалі заготовки.
Заготовка – частина матеріалу, достатня за розмірами та підготовлена для виготовлення з неї деталі або виробу (наприклад, відрізки фанери чи ДВП потрібного розміру).
Розмічанням називають нанесення контурних ліній майбутньої деталі на заготовку.
Для розмічання заготовок з деревних матеріалів використовують вимірювальні та розмічальні інструменти: лінійки, олівці, рулетки, кутники, циркулі, а також шаблони.
Лінійки призначені для розмічання, вимірювання, а також для контролю поверхні деталі після обробки.
Рулетка складається із круглого металевого або пластмасового футляра, у якому розташована вимірювальна стрічка певної довжини з нанесеною на ній шкалою в метрах, сантиметрах та міліметрах. Стандартні значення довжини стрічки рулеток: 1, 2, 3, 5, 1, 2, 3, 5, 75 і 1 м. Рулетку використовують для попередніх швидких вимірів довжини, а також для грубої розмітки довгомірних лісоматеріалів.
Кутник призначений для перевірки прямого кута між частинами виробу. Кутники бувають дерев’яні розміром 25х16х22; 50х300х24 мм та металеві розміром 500х240 мм.
Циркулі призначені для креслення дуг і кіл а розмічальний також для перенесення розмірів.
Розмічання деталей прямокутної форми.
У якій же послідовності виконуються розмічальні операції?
Для кращого розуміння пояснюваного матеріалу вчитель пропонує учням виконати на заготовці розмічання прямокутної рамки для розкладу, демонструючи прийоми роботи на дошці.
Роботу розпочинають з визначення найрівнішого ребра, від якого найкраще виконувати розмічання. Це ребро називають базовим, а проведену поблизу базового ребра лінію, від якої виконують розмічання заготовки, називають базовою лінією.
За допомогою циркуля можна досить швидко накреслити кілька дуг і кіл.
Шаблони, їх виготовлення і використання.
Проблемне питання: А як можна швидко розмітити декілька однакових деталей складної форми, де багато дуг і кіл різних радіусів?
Для розмічання декількох однакових деталей складної криволінійної форми застосовують шаблони.
Шаблон – пристосування у вигляді пластини з обрисами готової деталі.
Розмічання за шаблонами дає змогу швидко і точно викреслити потрібну форму деталі. Для цього шаблон кладуть на поверхню заготовки, притискають або кріплять до неї й окреслюють по контуру олівцем.
Учитель пропонує учням накреслити на папері і виготовити з картону шаблон рамки для розкладу та за його допомогою розмітити малюнок рамки на фанері. В процесі роботи пояснює необхідність та призначення припусків.
Під час розмічання необхідно передбачати припуск.
Припуском називають надлишок матеріалу на кінцеву обробку деталі.
Припуски не повинні бути завеликими або замалими. Для деталей із фанери або ДВП припуск становить від 0,5 до 2,5 мм, а для виробів із дерев’яних брусків – від 1,5 до 7 мм.
VI. Заключна частина (5 хв.)
Рефлексія: що нового ми навчились на уроці? Як ми можемо використовувати набуті знання і вміння?
- Аналіз роботи учнів на уроці: типові помилки при виконанні практичних завдань, шляхи їх усунення.
- Мотивація та повідомлення оцінок.
Домашнє завдання: опрацювати додаткову інформацію підручника В. К Сидоренка "Трудове навчання (для хлопців)" на ст. 57.
| 